Молоді, рішуче налаштовані хлопці, відразу засипають питаннями лісівників, вимагають пояснень і підтверджуючих документів, на що у тих своя чітко зрозуміла відповідь. Директор пояснює, що рубати вимушені, адже там, де ще вчора шуміли пишні, вічнозелені сосни, сьогодні ліс «прикрашають» руді, уже практично мертві борові насадження. І демонструє це наочно, піднімаючи руку в бік пожовклих ділянок, що мов ті вогняні осередки, невеликими клаптями розходяться по всьому лісі. Про інший метод, як суцільна санітарна рубка, пояснює Степан Антонович, говорити наразі не доводиться. Адже масове всихання сосни, процес відносно молодий, в основі якого – глобальне потепління, що запустило біологічний годинник стовбурових шкідників, які підкорюють континенти, і наш ліс зокрема. Наразі головне завдання – вчасно локалізувати осередки захворювання, і не дати можливості подальшого розповсюдження цієї біди.
Аби підтвердити законність таких рубань лісівники представляють активістам ряд документів, і пояснюють шлях отримання таких дозволів. Паперова волокіта, кажуть, проходить довготривалий шлях. Аби отримати один такий папірець, спочатку доводиться попрацювати науково обізнаним спеціалістам із ДП «Вінницялісозахист», які оглядають та вивчають відведені ділянки, і лише після їхнього остаточного «вердикту» справа рухається далі. Погодження із сільськими головами, обласним управлінням лісомисливського господарства, екологами та навіть (останнім часом) згідно нових положень, залучають представників Служби безпеки України. До речі, участь у таких відводах може взяти і кожен бажаючий, хто ставить під сумніви компетентність вищезазначених експертів. На цьому ще раз наголошує директор і запрошує активістів у будь-який час завітати до лісгоспу. Хлопці ж, у свою чергу, продовжуючи висловлювати недовіру лісівникам, вимагають дати відповідь на ще одне питання: чи є компетентні (не зацікавлені особи), які мають право перевірити діяльність спеціалістів державних спеціалізованих лісозахисних підприємств, і зокрема ДСЛП «Вінницялісозахист. На що директор ще раз повторює, кожен, хто сумнівається, може запросити відповідних наукових експертів і особисто все перевірити (зокрема УкрНДІЛГА, філіал якого є в м. Житомирі).
На жаль, поки тривають клопоти із дозволами, шкідники не стоять на місці. Щоправда нині, в осінньо-зимовий період, їх активність в рази знижується, а то й припиняється до весни, тому й рекомендують науковці лісівникам якомога більше санітарних рубок провести саме в цей час.
До ряду відповідей на запитання громадськості включається і головний лісничий Георгій Арсентійович Юзвінський. Він ще раз пояснює, що одностайної відповіді на питання, чому ж масово всихають сосни, немає, на це впливає цілий комплекс. Однак науковці визначають як першопричину – тривалі та глибокі природно-кліматичні аномалії: вологи недостатньо, а поверхнева коренева система значно ослаблюється і дерево вже не в змозі самостійно боротися проти навали шкідників. Ті ж (шкідники), в свою чергу, завдяки потеплінню отримали комфортні умови розмноження та існування і фактично необмежену харчову базу, в результаті чого змінили життєву стратегію. Їхня агресивність значно зросла, з’явилися додаткові покоління і подовжилися терміни шкодочинної діяльності, адже зими стали набагато теплішими. Розповідає Георгій Юзвінський і ще про одну, помічену лісівниками, тенденцію. Якщо раніше хворіли сосни віком від 40 років і спершу це були невеличкі вогнища, які нищили тільки ослаблені сосни, то сьогодні хвороба «береться» за найздоровіші деревостани, подекуди навіть ще молодші. І характерно, що навіть слабке заселення дерева шкідниками неминуче викликає його відмирання. На превеликий жаль прогнози подальшого всихання невтішні, лісопатологічна ситуація є напруженою і продовжує ускладнюється, обумовлюючи і відповідне наростання економічних та екологічних втрат, підсумовує головний лісничий.
Дискутуючи далі, громадські активісти хочуть переконатися, чи будуть оголені ділянки засаджуватися, на що у відповідь Степан Нусбаум запевняє: жодна зрізана плантація не лишається оголеною. Навесні усе обов’язково засадять. Щоправда тепер чистих соснових насаджень створювати не будуть. Уже декілька років практикують впровадження змішаних культури, які добре почуваються у наших умовах: а це модрина європейська, дуб, ясен, горіх чорний і все та ж сосна (адже є сподівання, що сіянці адаптуються до сучасних кліматичних умов) і вже за шість-сім років молоді насадження «зімкнуться», займуть свою екологічну нішу, включаться в процес фотосинтезу та приступлять до виконання своїх притаманних функцій. В окремих місцях заслуговує на увагу і сприяння природному поновленню та власне природне поновлення. Науково доведено, що насіннина, яка безпосередньо впала з дерева в грунт, дає здоровіше поповнення.
Насамкінець хочеться спитати в так званих активістів, хто буде нести відповідальність за стійке погіршення санітарного стану лісу, адже за це передбачається відповідальність? Хто буде нести відповідальність, коли не дай Бог, у часто відвідуваних людиною місцях на голову дитині чи дорослому впаде гілка або верхівка дерева? Можливо, піаритися не завжди доречно?!
Альона Денисюк
Фото автора